Бен: Вітаємо знову на Vocafy — «Мова в реальному житті». Я Бен, і зі мною знову Клара. Сьогодні ми говоримо про мову, поширену на величезній частині світу — від атлантичного узбережжя Північної Африки до Аравійського півострова й далеко за його межами.
Ben: Welcome back to Vocafy Language in Real Life. I'm Ben, here again with Clara. Today we're looking at a language spoken across a huge part of the world, from the Atlantic coast of North Africa to the Arabian Peninsula and beyond.
Арабська.
Arabic.
Але, Кларо, фраза «говорить арабською» не завжди пояснює, якою саме арабською говорить людина.
But Clara, saying someone "speaks Arabic" doesn't always tell us exactly what Arabic they speak.
Клара: Це ідеальна відправна точка.
Clara: That's the perfect place to start.
В арабській є дещо незвичне для тих, хто її вивчає. Існує широко вживана спільна стандартна форма, але повсякденне мовлення може суттєво різнитися залежно від місцевості.
Arabic has something unusual for learners. There is a widely shared standard form, but everyday speech can vary greatly from one place to another.
Розмова в Марокко може звучати зовсім інакше, ніж у Єгипті, Лівані чи Іраку, хоча всі мовці можуть називати свою мову арабською.
A conversation in Morocco might sound very different from one in Egypt, Lebanon or Iraq, even though the speakers may all describe what they speak as Arabic.
Бен: То арабська насправді є однією мовою чи групою мов?
Ben: So is Arabic actually one language or a group of languages?
Клара: Ось тут і починається найцікавіше.
Clara: That's where things become interesting.
Простої відповіді немає, адже «мова» й «діалект» — не суто лінгвістичні поняття. Історія, культура та ідентичність також мають значення.
There isn't one simple answer, because "language" and "dialect" aren't purely linguistic labels. History, culture and identity matter too.
Більшість носіїв вважають, що говорять арабською, а весь регіон об’єднує спільна письмова й офіційна мова.
Most speakers see themselves as speaking Arabic, and there is a shared written and formal language connecting the region.
Водночас повсякденні розмовні різновиди можуть істотно відрізнятися вимовою, лексикою та граматикою.
At the same time, the everyday spoken varieties can differ substantially in pronunciation, vocabulary and grammar.
Мовознавці часто описують цю ситуацію терміном «диглосія».
Linguists often discuss this situation using the term diglossia.
Бен: Це одне з тих слів, які звучать значно складніше, ніж поняття, що за ними стоїть.
Ben: That's one of those words that sounds much more complicated than the idea behind it.
Що в цьому випадку означає диглосія?
What does diglossia mean here?
Клара: У найпростішому розумінні це використання різних форм однієї мови для різних цілей.
Clara: In the simplest version, it means that different forms of a language are used for different purposes.
В арабській є стандартна форма, яку використовують передусім на письмі та у формальному спілкуванні, тоді як удома люди зазвичай із дитинства говорять місцевим різновидом.
Arabic has a standard form used especially for writing and formal communication, while people usually grow up speaking a local variety at home.
Сьогодні стандартну форму зазвичай називають сучасною стандартною арабською, або MSA.
The standard form today is usually called Modern Standard Arabic, or MSA.
Але тут є важлива деталь.
But there's an important detail.
Насправді немає чіткого поділу на дві окремі категорії: одну з позначкою «MSA», а іншу — «діалект».
It isn't really a neat world with two boxes, one labelled MSA and the other labelled dialect.
Бен: Чому?
Ben: Why not?
Клара: Тому що живе мовлення значно складніше.
Clara: Because real speech is much messier.
Залежно від ситуації люди можуть переходити від більш формальної мови до більш розмовної. Вони можуть поєднувати ознаки стандартної мови з елементами місцевого мовлення.
People can move between more formal and more conversational language depending on the situation. They may mix standard features with elements of their local speech.
Університетська дискусія, телевізійне інтерв’ю чи політичні дебати можуть звучати формальніше за розмову між друзями, але не обов’язково переходити на чисту підручникову MSA.
A university discussion, a television interview or a political debate might sound more formal than a conversation between friends, without necessarily becoming pure textbook MSA.
Тож часто краще уявляти це як спектр.
So it's often better to imagine a spectrum.
На одному його кінці — вкрай формальна стандартна арабська, а на іншому — суто місцеве повсякденне мовлення. Люди можуть переміщуватися між цими полюсами.
At one end you have highly formal Standard Arabic. At the other you have very local everyday speech. And people can move around between them.
Бен: Почнімо з формального кінця спектра.
Ben: Let's start with the formal end.
Що саме являє собою сучасна стандартна арабська?
What exactly is Modern Standard Arabic?
Клара: MSA — це сучасна стандартизована форма арабської, що тісно ґрунтується на класичній арабській мові.
Clara: MSA is the modern standardized form of Arabic closely based on Classical Arabic.
Саме з нею учні стикаються в більшості формальних письмових текстів. Її можна побачити в книжках, газетах, офіційних документах і численних навчальних матеріалах.
It is the language learners encounter in most formal writing. You'll see it in books, newspapers, official documents and much educational material.
Її також можна почути у випусках новин, підготовлених промовах, документальних фільмах та інших формальних ситуаціях.
You'll also hear forms of it in news broadcasts, prepared speeches, documentaries and other formal settings.
Одна з її найбільших переваг полягає в тому, що вона дає арабомовному світові спільну письмову мову.
One of its great strengths is that it gives the Arabic-speaking world a broadly shared written language.
Бен: Тобто мешканці Марокко й Оману можуть прочитати ту саму газетну статтю.
Ben: So someone in Morocco and someone in Oman could read the same newspaper article.
Клара: Саме так, звісно, за умови доброго володіння стандартною арабською.
Clara: Exactly, assuming both have a good command of Standard Arabic.
Але це не означає, що за сніданком вони зазвичай говорять саме так.
But that doesn't mean they normally speak that way over breakfast.
Діти здебільшого зростають, розмовляючи тим різновидом арабської, яким користуються їхні родини та громади. Стандартна арабська набуває значно більшої ваги завдяки школі, читанню, медіа й офіційному життю.
Children typically grow up speaking the Arabic variety of their family and community. Standard Arabic becomes much more important through school, reading, media and formal life.
Бен: Отже, MSA зазвичай не є мовою, яку дитина першою засвоює від батьків.
Ben: So MSA isn't normally the language a child first learns from their parents.
Клара: Саме так.
Clara: Right.
Це одна з причин, чому арабська може здаватися незвичною тим, хто її вивчає.
That's one reason Arabic can feel unusual to learners.
Уявіть: Ви вивчаєте англійську, але виявляється, що мова книжок, новин і школи помітно відрізняється від тієї, якою люди природно спілкуються в родині.
Imagine learning English, but discovering that the language of books, news and school is noticeably different from the language people naturally use with their families.
Це порівняння не ідеальне, але воно допомагає уявити масштаб відмінностей.
The comparison isn't perfect, but it gives you a sense of the distance involved.
Бен: А наскільки значними можуть бути ці відмінності між різними частинами арабомовного світу?
Ben: And how large can that distance become between different parts of the Arabic-speaking world?
Клара: Досить значними.
Clara: Quite large.
Існують великі групи різновидів, як-от єгипетська, левантійська, арабська країн Перської затоки, іракська та магрибська. Усередині кожної з них є ще безліч регіональних і місцевих відмінностей.
There are broad groups such as Egyptian, Levantine, Gulf, Iraqi and Maghrebi Arabic, and within those there are many more regional and local differences.
Носіям сусідніх різновидів часто порівняно легко зрозуміти одне одного, тоді як різновиди з віддалених регіонів можуть бути значно складнішими для сприйняття.
Neighbouring varieties are often relatively easy for speakers to understand, while varieties from distant regions can be much harder.
Але географія — не єдиний чинник.
But geography isn't the only factor.
Важливе значення має й те, наскільки часто люди чують певний різновид.
Exposure matters too.
Якщо роками слухати його на телебаченні, у музиці чи онлайн-медіа, розуміння може бути значно кращим, ніж можна було б очікувати з огляду лише на географічну відстань.
If you've spent years hearing a particular variety in television, music or online media, you may understand it much better than geographical distance alone would suggest.
Бен: І тут ми переходимо до Єгипту.
Ben: Which brings us to Egypt.
У початковій версії цієї розповіді єгипетську арабську, імовірно, назвали б неофіційною спільною мовою арабського світу.
The original version of this story would probably call Egyptian Arabic the unofficial common language of the Arab world.
Це перебільшення?
Is that going too far?
Клара: Так, але за ним стоїть важлива правда.
Clara: Yes, but there's an important truth behind it.
У ХХ столітті Єгипет справив величезний вплив на арабомовну популярну культуру.
Egypt had an enormous influence on Arabic-language popular culture during the twentieth century.
Єгипетські фільми, пісні, радіопрограми й телепередачі поширювалися всім регіоном. Унаслідок цього єгипетська арабська стала знайомою величезній кількості людей, які самі нею не говорили.
Egyptian films, songs, radio programmes and television travelled throughout the region. As a result, Egyptian Arabic became familiar to huge numbers of people who didn't speak it themselves.
Бен: Тобто людина може розуміти єгипетську арабську, зокрема тому, що виросла на єгипетських фільмах.
Ben: So someone might understand Egyptian Arabic partly because they grew up watching Egyptian movies.
Клара: Саме так.
Clara: Exactly.
Це чудовий приклад того, як медіа можуть змінювати взаємне розуміння між різновидами мови.
It's a great example of how media can change mutual understanding between language varieties.
Єгипетська арабська не витіснила місцеве мовлення інших країн, і люди з різних регіонів не переходять автоматично на єгипетський різновид під час зустрічі.
Egyptian Arabic didn't replace the local speech of other countries, and people from different regions don't automatically switch to Egyptian when they meet.
Але десятиліття впливу популярної культури зробили його однією з найвпізнаваніших розмовних форм арабської.
But decades of popular culture made it one of the most widely recognised spoken forms of Arabic.
Бен: Що відбувається, коли двом носіям арабської складно зрозуміти місцеве мовлення одне одного?
Ben: What happens when two Arabic speakers don't easily understand each other's local speech?
Клара: Вони пристосовуються.
Clara: They adapt.
Можуть уникати суто місцевих висловів, добирати лексику, яку, ймовірно, зрозуміє співрозмовник, переходити до загальнозрозуміліших форм або додавати елементи стандартної арабської.
They might avoid strongly local expressions. They may use vocabulary they expect the other person to recognise. They can move toward more widely understood forms or bring in elements of Standard Arabic.
Конкретна стратегія залежить від мовців, їхнього досвіду та ситуації.
The exact strategy depends on the speakers, their backgrounds and the situation.
Це ще одна причина, чому просте протиставлення «MSA чи діалект» не зовсім відповідає реальному життю.
That's another reason the simple picture of "MSA versus dialect" doesn't quite capture real life.
Бен: Погляньмо на те, що майже кожен помічає одразу, починаючи вивчати арабську.
Ben: Let's look at something that almost every learner notices immediately.
Система письма.
The writing system.
Клара: Арабською пишуть справа наліво, а форма літер змінюється залежно від їхнього розташування у слові.
Clara: Arabic is written from right to left, and its letters change shape depending on where they appear in a word.
Спочатку це може здаватися складним, але система значно упорядкованіша, ніж видається на перший погляд.
That can look difficult at first, but the system is much more regular than it may appear.
Більшість літер з’єднуються із сусідніми, тому арабське письмо має плавний вигляд, завдяки якому його можна впізнати миттєво.
Most letters connect to the letters around them, so written Arabic has that flowing appearance that makes it instantly recognisable.
Є й інша особливість, яка дивує учнів.
There is another feature that surprises learners too.
У звичайних текстах короткі голосні часто не позначаються.
Short vowels are often not written in ordinary texts.
Бен: Як тоді люди розуміють, що написано у слові?
Ben: So how do people know what the word says?
Клара: Переважно завдяки лексиці, граматиці й контексту.
Clara: Mostly from vocabulary, grammar and context.
За потреби можна додавати спеціальні позначки голосних. Вони особливо корисні в дитячих книжках, релігійних текстах і матеріалах для тих, хто вивчає мову.
Extra vowel marks can be added when needed, and they're especially useful in children's books, religious texts and materials for learners.
Але досвідченим читачам у звичайних текстах вони зазвичай не потрібні.
But experienced readers usually don't need them for ordinary text.
Бен: Звучить складно.
Ben: That sounds difficult.
Клара: Спочатку так і може бути.
Clara: At first it can be.
Проте арабська дає ще одну потужну підказку для розуміння лексики — систему коренів і моделей.
But Arabic also gives learners another powerful clue to vocabulary, and that's its system of roots and patterns.
Багато арабських слів утворено навколо кореня, що містить три приголосні.
Many Arabic words are built around a root containing three consonants.
Класичний приклад — K-T-B, корінь, пов’язаний із письмом.
A classic example is K-T-B, which is associated with writing.
До цієї словотвірної родини належать, наприклад, кітааб — «книжка», каатіб — «письменник», мактаб — «офіс» або «письмовий стіл», і мактаба — «бібліотека» або «книгарня».
From this family you get words such as kitaab for book, kaatib for writer, maktab for office or desk, and maktaba for library or bookshop.
Бен: Це одна з моїх улюблених особливостей арабської.
Ben: That's one of my favourite features of Arabic.
Щойно Ви починаєте впізнавати K-T-B, ці слова вже не здаються зовсім не пов’язаними між собою.
Once you recognise K-T-B, those words stop looking completely unrelated.
Клара: Саме так.
Clara: Exactly.
Не варто сприймати цю систему як код, що дає змогу автоматично вгадати будь-яке слово.
You shouldn't think of it as a code that lets you automatically guess every word.
Мова ніколи не буває настільки поступливою.
Language is never quite that cooperative.
Але корені допомагають упорядкувати величезний обсяг арабської лексики за словотвірними родинами.
But roots help organise a huge amount of Arabic vocabulary into families.
Коли учні починають розпізнавати знайомі корені в незнайомих словах, мова поступово здається значно менш хаотичною.
Once learners start recognising familiar roots inside unfamiliar words, the language can begin to feel much less random.
Бен: А ще є звуки.
Ben: And then there are the sounds.
Арабська має репутацію мови зі складною вимовою.
Arabic has a reputation for being difficult to pronounce.
Клара: У ній справді є кілька звуків, незвичних для англомовних людей.
Clara: It does contain several sounds that English speakers aren't used to.
Один із найвідоміших прикладів — звук, який позначає арабська літера айн.
One famous example is the sound represented by the Arabic letter ayn.
В арабській також є протиставлення приголосних, які спочатку можуть здаватися учням дуже схожими, але для носіїв мови розрізняють слова.
Arabic also has consonant contrasts that can initially sound very similar to learners but distinguish words for native speakers.
Складність полягає не лише в тому, щоб один раз вимовити незвичний звук.
The challenge isn't simply producing an unusual sound once.
Потрібно навчитися впевнено чути різницю, а потім природно відтворювати її у словах і реченнях.
You have to learn to hear the difference reliably and then produce it naturally inside words and sentences.
Бен: Вимова також різниться між регіональними різновидами?
Ben: Does pronunciation vary between the regional varieties too?
Клара: І ще й як.
Clara: Very much so.
Ту саму написану літеру в різних частинах арабомовного світу можуть вимовляти по-різному.
The same written letter can be pronounced differently in different parts of the Arabic-speaking world.
Це ще одна вагома причина розуміти, який саме різновид звучить.
That gives learners another good reason to know which variety they're listening to.
Не існує єдиного універсального повсякденного арабського акценту, який потрібно лише опанувати.
There isn't just one universal everyday Arabic accent waiting to be mastered.
Бен: І це підводить нас, мабуть, до головного практичного питання всього випуску.
Ben: And that brings us to probably the biggest practical question in the entire episode.
Якщо я сьогодні вирішу вивчати арабську, що саме мені вчити?
If I decide today that I want to learn Arabic, what should I actually learn?
MSA чи один із розмовних різновидів?
MSA or one of the spoken varieties?
Клара: Найкраща відповідь до прикрості проста.
Clara: The best answer is frustratingly simple.
Усе залежить від того, для чого Вам потрібна арабська.
It depends on what you want to do.
Якщо Ви прагнете читати газети й книжки, стежити за офіційними новинами, працювати з письмовою арабською або формально спілкуватися з людьми з різних країн, MSA буде надзвичайно цінною.
If you want to read newspapers and books, follow formal news, work with written Arabic or communicate across countries in formal contexts, MSA is extremely valuable.
Якщо Ви переїжджаєте до Йорданії й головна мета — спілкуватися в кав’ярнях, крамницях і повсякденному житті, розмовна левантійська арабська стане в пригоді відразу.
If you're moving to Jordan and your main goal is talking to people in cafés, shops and everyday life, spoken Levantine Arabic will be immediately useful.
Якщо Ви живете в Каїрі, очевидним вибором для повсякденного спілкування буде єгипетська арабська.
If you're living in Cairo, Egyptian Arabic becomes the obvious everyday choice.
Бен: Тобто MSA — не універсальний ключ, який автоматично відкриває будь-яку розмову.
Ben: So MSA isn't the master key that automatically unlocks every conversation.
Клара: Саме так.
Clara: Exactly.
Вона дає доступ до спільної й надзвичайно важливої частини арабської — передусім до письмової та формальної мови.
It gives you access to a shared and enormously important part of Arabic, especially the written and formal language.
Але знання MSA не означає, що швидке повсякденне мовлення в кожній країні стане зрозумілим автоматично.
But knowing MSA doesn't automatically mean you'll understand rapid everyday conversation in every country.
Справедливе й протилежне.
The reverse is also true.
Вивчення лише одного місцевого різновиду може дати змогу чудово спілкуватися у відповідному регіоні, тоді як формальні письмові тексти й надалі залишатимуться складними.
Someone who learns only one local variety may communicate very well in that region while still finding formal writing difficult.
Бен: Чи потрібно тим, хто вивчає арабську, обирати щось одне й ігнорувати інше?
Ben: Do learners have to choose one and ignore the other?
Клара: Зовсім ні.
Clara: Not at all.
Для багатьох людей, які серйозно вивчають арабську, цілком доцільно опановувати певний обсяг MSA разом з одним розмовним різновидом.
For many serious learners, learning some MSA alongside one spoken variety makes a lot of sense.
Наприклад, письмо, читання й ширшу формальну лексику можна вивчати через MSA, поступово розвиваючи навички слухання та говоріння в тому різновиді, який найбільше відповідає життєвим потребам.
You might learn the script, reading and broader formal vocabulary through MSA while gradually building your listening and speaking skills in the variety most relevant to your life.
Співвідношення уваги до кожного з них може змінюватися разом із Вашими цілями.
How much attention you give each one can change with your goals.
Бен: Це звучить реалістичніше, ніж порада всім два роки вивчати MSA й лише потім починати опановувати живе мовлення.
Ben: That feels more realistic than saying everyone should spend two years on MSA and only then start learning how people actually talk.
Клара: Набагато реалістичніше.
Clara: Much more realistic.
Не існує єдиного правильного шляху для всіх.
There isn't one correct route for every learner.
Потреби людини, яка вивчає арабську літературу, відрізняються від потреб того, хто переїжджає до Бейрута, а обом потрібне не те саме, що людині, яка просто хоче спілкуватися з рідними.
Someone studying Arabic literature has different needs from someone moving to Beirut, and both have different needs from someone who simply wants to speak with relatives.
Головне — від самого початку розуміти, що різні форми арабської служать різним цілям.
The important thing is to understand from the beginning that Arabic has different forms serving different purposes.
Тоді це розмаїття можна врахувати в навчанні, і воно не стане несподіванкою згодом.
Then the variation becomes something you can plan for rather than something that surprises you later.
Бен: І це повертає нас до назви випуску.
Ben: Which brings us back to our title.
Одна мова, тисяча голосів.
One language, a thousand voices.
Клара: Саме так.
Clara: Exactly.
«Тисяча» — це, звісно, поетичне перебільшення, але сама ідея важлива.
The "thousand" is poetic, of course, but the idea matters.
Арабська має потужну спільну традицію й широко вживану стандартну форму, а повсякденне мовлення відображає величезну географію та розмаїття людей, які нею користуються.
Arabic has a powerful shared tradition and a widely used standard form, while everyday speech reflects the enormous geography and diversity of the people who use it.
Одне не заперечує іншого.
Those two things don't cancel each other out.
І те, й інше є частиною арабської.
They're both part of Arabic.
Бен: Можливо, цікавіше питання полягає не в тому, чи є арабська насправді однією мовою, а чи вона потай є багатьма мовами.
Ben: So perhaps the interesting question isn't whether Arabic is really one language or secretly many languages.
Клара: Думаю, саме так.
Clara: I think that's right.
Для тих, хто навчається, корисніше запитувати, як пов’язані між собою різні форми арабської.
For a learner, the more useful question is how its different forms connect.
Мова газетної статті, формальної промови, єгипетського фільму й розмови в Аммані може звучати неоднаково.
The language you read in a newspaper, hear in a formal speech, watch in an Egyptian film and use in a conversation in Amman may not sound the same.
Але це й не ізольовані світи.
But they're not isolated worlds either.
Вивчати арабську — означає поступово вчитися орієнтуватися в цьому мовному просторі.
Learning Arabic means gradually learning how to move through that landscape.
Бен: І тоді складність раптом починає здаватися не проблемою, а частиною того, що робить цю мову такою цікавою.
Ben: And suddenly the complexity starts looking less like a problem and more like part of what makes the language interesting.
Клара: Саме так.
Clara: Exactly.
Не потрібно вивчати кожен різновид.
You don't need to learn every variety.
Потрібно розуміти, навіщо Ви вивчаєте арабську, обрати корисну відправну точку й усвідомлювати, що в міру навчання мова відкриватиметься в різних напрямах.
You need to know why you're learning Arabic, choose a useful place to begin, and understand that the language will open up in different directions as you go.
Бен: На мою думку, це значно краща відповідь, ніж пошуки якоїсь магічної версії арабської, яка працює всюди.
Ben: I think that's a much better answer than looking for one magical version of Arabic that works everywhere.
Кларо, дякую, що допомогла нам у всьому цьому розібратися.
Clara, thanks for helping us unpack it.
Клара: Завжди рада, Бене.
Clara: My pleasure, Ben.
Бен: І дякуємо всім, хто нас слухає. До зустрічі в наступному випуску Vocafy — «Мова в реальному житті».
Ben: And thanks to everyone listening. We'll see you next time on Vocafy Language in Real Life.